неділя, 5 червня 2016 р.

Підкорення Бухаресту

    Нещодавно, з 26 по 30 травня, я мав можливість відвідати чудову країну – Румунію, зокрема, її столицю - Бухарест. Адже, саме там відбувався Міжнародний етап конкурсу "Infomatrix 2016". Та не все так просто, для початку потрібно було пройти Всеукраїнський етап даного конкурсу. 
   Infomatrix – це міжнародні (родом з Румунії) змагання проектів, побудованих з застосуванням новітніх інформаційних технологій. Мета змагання – звести разом кращих студентів ІТ-спеціальностей та їх викладачів з метою демонстрації своїх досягнень, обміну досвідом та співпраці. Цього року свої проекти демонстрували учні і студенти з усього світу – від Південної Америки аж до Далекого Сходу. Україна бере участь в цьому заході з 2009 року. Організатором виступає Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (НЕНЦ) Міністерства освіти і науки України.
Цього року для учасників були доступними такі категорії: 
-комп'ютерне мистецтво;
-апаратне управління; 
-програмування; 
-короткометражний фільм; 
-робототехніка. 
    Свої проекти у рамках конкурсу могли представити учні 9-11 класів та студенти 1-4 курсів ВНЗів. Можлива як індивідуальна, так і командна участь. Спочатку претенденти подають заявку та надсилають організаторам короткі тези з описом свого проекту українською та англійською мовами. Це заочний етап конкурсу. А далі ті, хто пройшов у очний етап – національний фінал – їдуть до Києва аби особисто представити свій продукт. Для цього їм потрібно підготувати постер розміром 90х90 см., і бути готовими продемонструвати роботу системи з власних пристроїв. Плюсом є наявність друкованих тез, рецензій, відгуків і презентації проекту. 
    Я та моя команда представляли категорію "короткометражний фільм". Цього року темою фільму була – «Справедливість». Доволі філософська тема, та нам вдалося передати своє бачення даного питання. Наша робота отримала високі бали від журі і нам надали честь представляти нашу країну в даній категорії на міжнародному рівні. Так як в Румунію міг поїхати лише один учасник, то представником нашої команди було обрано мене. 

     З України крім мене було ще декілька учасників, які представляли інші категорії. В перший день перебування в Бухаресті нас прийняли, розповіли про розпорядок роботи. Два наступних дні, а саме 27 та 28 травня ми представляли свої роботи перед суддями та усіма бажаючими. Конкурс проходив в тому ж форматі, що і в Україні. Всі учасники мали своє місце, де розміщували свої постери, демонстрували роботу програм та пристроїв. Крім того, необхідно було показати, представником якої країни ти є. Тому більшість конкурсантів були в національному вбранні, мали прапори своїх держав, на столах розкладали сувеніри, вироби або страви, що є символічними для їх Батьківщини. Кожен бажаючий міг підійти та поцікавитись роботою чи проектом, який йому сподобався, щось скуштувати чи взяти на згадку. То ж я теж не стояв на місці, а старався дізнатись щось нове. Спочатку спілкуватися було нелегко, адже майже для всіх англійська мова не є рідною. Проте, доброзичлива атмосфера, відкритість та безпосередність людей, зробили свої справу і вже під кінець конкурсу всі розуміли один одного без проблем. Ще в перший день представлення робіт я подружився з учасниками з Мексики та Польщі. У неділю ми мали вільний день, тож вирішили прогулятися Бухарестом. Це чудове велике місто справило на мене неабияке враження. 

  У понеділок відбулась заключна конференція, де оголошувались результати. У своїй категорії я зайняв почесне третє місце, отримав бронзову медаль та диплом. Після оголошення результатів наша делегація відправилася до посольства України в Румунії, де нас дуже тепло прийняли. 
     Я дуже задоволений, що отримав цей шанс та спробував себе у конкурсі такого рівня. Найбільш корисним для мене було, звичайно, спілкування англійською мовою з іншими людьми. Я побачив іншу країну, познайомився з представниками різних народів, дізнався багато цікавого зі сфери сучасних інформаційних технологій, зрештою, у мене з’явились нові друзі! Для мене це чудовий досвід та яскраві незабутні враження.
Григор'єв Максим

Немає коментарів: